В’ялена щука є поширеним делікатесом, приготування якого спробував кожен рибалка у своєму житті. Це, безумовно, пов’язане з популярністю цього виду річкової риби, що населяє різні регіони країни.
Існують невеликі відмінності у підготовці тушки, засолення та сушіння в порівнянні з іншими видами риб. Тому в першу чергу необхідно вивчити всі нюанси, щоб насолодитися не лише смаком, а й забезпечити безпеку здоров’ю.
Корисні властивості та харчова цінність
Як і багато інших видів риб, в’ялена щука, калорійність якої в готовому вигляді становить 241 ккал на 100 г, рекомендується включати до свого раціону харчування. Вона багата на легкозасвоюваний білок.
Користь та шкода від вживання в’яленої щуки:
Мікроелементи, які є в м’ясі, можуть нормалізувати ритм серцевих скорочень. Помірне вживання делікатесу може тонізувати нервову систему. Щука має природні антисептики, які допомагають боротися з інфекціями. Білок, що міститься в щуці, корисний для травлення, полегшуючи травлення їжі. Важливо! Майже всі види річкової риби містять гельмінти. Процес в’ялення не знищує їх, оскільки передбачає термічної обробки. Тому тушки необхідно тримати в морозильнику щонайменше 3-4 днів перед приготуванням, щоб убити яйця гельмінтів.
У в’яленої щуки є й деякі протипоказання, більшість з яких пов’язані з надлишком солі, що є в продукті.
Вибір щуки для посолу
Для засолювання найкращим вибором буде риба однакового розміру без пошкоджень на поверхні. Зазвичай на сушіння використовують улов близько 1 кг (якщо це велика щука, то її доведеться розрізати на шматки), проте, якщо купувати рибу, необхідно ретельно оглянути всі тушки. Плями, здуття живота та каламутні очі є ознаками невідповідного продукту. Також можна перевірити свіжість, натиснувши на м’ясо біля хребта – у свіжої риби вм’ятина майже випрямиться. Якщо купувати заморожену рибу, слід вибирати якісний продукт без великої кількості льоду та снігу, які можуть свідчити про неодноразове заморожування. У такому м’ясі риба може відшаровуватися від кісток.
Тушки довжиною понад 35 см обов’язково потрібно випатрати, видалити зябра, ікру. При цьому залишити голову.
Правильне оброблення перед посолом риби
Після ретельного промивання всієї риби від річкової води, піску та мулу, потрібно правильно розділити її:
Голову практично завжди залишають у щуки, але зябра біля неї краще видалити, оскільки саме в цих місцях делікатес починає швидше псуватися.
Ліску бажано теж залишити, тому що вона не дасть при зберіганні готової риби пересохнути її м’ясу.
Тушкам необхідно розпорити черевце акуратно, намагаючись не зачепити жовчний міхур, і вийняти нутрощі. Якщо трапилася ікра, її не варто викидати, тому що можна засолити окремо.
Потім щуку потрібно ще раз промити, приділяючи особливу увагу черевці, і відразу видалити вологу серветками або рушником.
Якщо вага риби перевищує 600 г, необхідно розділити тушку на 2 половинки, зробивши розріз по ребрах біля хребта, не зачіпаючи шкіру.
М’ясо в товстих місцях потрібно надрізати на відстані приблизно 3-4 см.
Великі екземпляри слід розділити на шматки, щоб було зручно працювати з ними.
Простий рецепт в’ялення щуки
В’ялена риба – це рибка, яка була оброблена за допомогою процесу кальцинування. Як правильно підготувати її, щоб не зіпсувати дорогий продукт і не змусити домочадців їсти неїстівну щучку?
- Щедро посипте щуку сіллю (з обох боків).
- Покладіть її в ємність із високими стінками (риба повинна повністю поміщатися всередині). Ще посипте зверху сіллю.
ретельно натерти кожну тушку
Не потрібно турбуватися, що продукт вийде пересоленим, тому що риба вбере лише необхідну кількість солі.
- Щільно закрийте ємність дерев’яною дошкою, наприклад обробною.
- Встановіть на вершині будь-який вантаж, який служить як прес.
- Помістіть ємність у прохолодне та темне місце на період від 3 до 20 днів (залежить від розміру риби).
Після цього добре промийте та вимочіть щуку у холодній воді. До речі, час, необхідний вимочування, безпосередньо залежить від тривалості витримки риби в солі. Наприклад, 20 днів – 20 годин.
- Після вимочування розважте рибу на ніч для її висушування (зазвичай її нанизують, як намисто, на волосінь).
- Підготуйте марлю та столовий оцет. З ранку обприскуйте рибу розведеним столовим оцтом і накрийте марлею.
- Повісьте «намиста» на сонці в тіні і залиште їх на 2-3 дні. Висушену щучку можна їсти.
Це простий рецепт зав’яленої щуки , який легко може забезпечити велику кількість людей смачною закускою на тривалий період, якщо у вас є достатня кількість продукту.
Зверніть увагу! В’ялену щуку можна приготувати навіть у квартирі. Нерідко для цього використовують балконне приміщення або просто вивішують за вікно. Проте в даний час є безліч спеціальних пристроїв. Наприклад, господині часто проводять дегідратацію за допомогою електричної сушарки. Обробити в ній рибу зручно, але для цього її краще нарізати на тонкі смужки або соломку. За допомогою електросушарки закуску можна приготувати цілий рік. При цьому на процес висушування риби йде набагато менше часу.
Класичний рецепт в’яленої щуки
- Перед тим, як розпочати процес в’ялення щуки, необхідно попередньо очистити її кишечник і ретельно промити. При цьому слід уникати торкання луски, але обов’язково видалити зябра.
- Якщо риба велика, можна зробити поздовжній розріз спині, щоб забезпечити рівномірний процес в’ялення. Важливо не забути посолити тушку як усередині, так і ззовні.
- Зазвичай в’ялять кілька щук за раз, виходячи з припущення, що їх вдасться з’їсти найближчим часом.
- Потім, щуки поміщаються у цебро, каструлю або котел, щедро посипаються сіллю і закриваються дерев’яною дошкою, наприклад, обробною. На верх встановлюється гніт, і все це вирушає у прохолодне темне місце. Чим більше риби в ємності, тим важче потрібен гніт.
- Етап засолювання може тривати від 3 до 4 днів до тижня і більше, залежно від розміру риби, що готується.
- Після закінчення засолювання щуку важливо добре промити холодною водою або замочити на кілька годин.
- Далі тушки нанизують на гачки індивідуально або разом на одну мотузку через отвори, які потрібно зробити в хвостовій частині кожної рибини.
- Щуку краще сушити вниз головою, на місці, що провітрюється.
- Готовність можна визначити за загостреною, пружною спинкою, ніжним смаком і характерним запахом в’яленої риби.
Великих особин частіше чіпляють за хвіст, а дріб’язок – за голову
Особливе задоволення приносить процес очищення риби від луски, який можна проводити неспішно, насолоджуючись рибальськими оповіданнями. Однак, якщо хочеться швидко насолодитися смаком щуки , можна заморочитися та очистити її від луски та кісток, розрізавши філе на соломку. Результат не поступиться смаком традиційної в’яленої щуки.
Правильне зберігання в’яленої щуки
Якщо для жирної висушеної риби підходить зберігання в пергаментному папері, то щука швидко висихає і вимагатиме повторного вимочування та підвішування. Досвідчені рибалки радять зберігати щуку, а також судака та окунів у холодному місці у щільно закупореній скляній банці. Якщо обраний холодильник, додавання часточки лимона на якийсь час врятує продукти від неприємного запаху. Також можна загорнути тушки в просочений парафіном папір і укласти їх у гофровану коробку. Якщо в будинку є вакууматор, можна створити ідеальні умови для зберігання в спеціальних пакетах, викачавши все повітря. Таким чином, можна легко і просто готувати в’ялену щуку вдома, потрібно лише виявити терпіння та уважність, а також вибрати правильне місце для сушіння.
